Мій син Тарас вже вісім років одружений. Його дружина здавалася мені розумною, красивою та чудовою жінкою, і я тоді щиро раділа їхньому союзу. Але, як виявилося, моя радість була передчасною. Невістка дійсно виявилася розумною, але лише для власної вигоди. До того ж, вона виявилася напрочуд хитрою.
Живуть вони зі мною, і я сама дозволила їм оселитися у своїй квартирі. У мене вже є двоє онуків, і незабаром народиться третій. Зрозуміло, що місця стає все менше, адже моя квартира хоч і трикімнатна, але невелика за площею.
Це місце, де я виростила сина і прожила все своє життя. А в них заробітки такі, що вони не можуть дозволити собі ані купити, ані орендувати окреме житло. А я вже на пенсії, тому теж не маю змоги переїхати.
Останнім часом я почала відчувати, що стала зайвою у власному домі. Спочатку їм подобалося, що я доглядаю онуків, читаю їм казки, вкладаю спати, готую їсти, прибираю, гуляю з ними.
Але тепер невістка все частіше налаштовує мого сина проти мене, запевняючи, що я вже не справляюся з дітьми, що мені потрібен спокій, а найкраще для мене буде жити в селі. У нас там справді є старий будиночок, але він занедбаний, і в ньому ніхто не жив уже сорок років. Я просто не уявляю, як там можна існувати. До того ж, село далеко від міста.
Проте невістка прагне стати господинею в нашій квартирі. Я навіть не уявляю, як вона зможе впоратися з двома малими дітьми та новонародженим. Мій син спочатку не підтримував її ідею, але після багатьох місяців вмовлянь дружини він раптом вирішив, що переселення мене до села – його власне рішення.
Найгірше те, що я про це навіть не здогадувалася до останнього моменту. Невістка поводилася привітно і щиро посміхалася мені, хоча вже тоді вони все вирішили. Що вразило мене найбільше – це спосіб, у який вони повідомили мене про своє рішення.
Невістка поїхала до своїх батьків і звідти надіслала мені повідомлення. Невже не можна було просто зателефонувати? Син ходив по квартирі мовчки.
Я зберегла це повідомлення, маючи намір показати його синові. Але, як з’ясувалося, він про все вже знав. Він сказав, що з понеділка збирається поїхати до села, щоб зробити косметичний ремонт у будинку і створити для мене комфортні умови. Але про який комфорт можна говорити? Виходить, мене виганяють із власної квартири.
Що тепер робити? Чи погодитися на їхню пропозицію та поїхати в село, чи залишитися у своєму домі, незважаючи ні на що? Але після цього ми навряд чи зможемо мирно співіснувати. Я навіть думала продати той будинок у селі, але виручені гроші не вистачать навіть на однокімнатну квартиру.
Мені дуже прикро, що все так склалося. Я завжди вірила, що потрібна своїм дітям, але тепер здається, що це не так.
0 Коментарі